Концепція керамічних робіт, створених для 3-го армійського корпусу

Керамічні вироби, які я створюю для 3-ї окремої штурмової бригади Збройних Сил України, побудовані на одній центральній ідеї: поєднанні української фольклорної образності з сучасною воєнною історією України.

Для мене цей проєкт — це спосіб говорити про сучасність через форми, які вже живуть глибоко в українській культурі. Я працюю з символами, архетипами та традиційними образами не як із чимось віддаленим чи декоративним, а як із живою мовою, яка може промовляти навіть під час війни. У цих керамічних роботах народна культура зустрічається з реальністю, яку сьогодні формують Збройні Сили України — мужністю, опором, інноваціями, втратами, витривалістю та боротьбою за свободу.

Це основа концепції: створювати об'єкти, в яких глибокі українські традиції стикаються з сучасним досвідом країни, що захищається. Через глину я намагаюся поєднати пам'ять предків з історією, яка пишеться просто зараз на полі бою.

Керамічні мотанки

Один із ключових образів у цьому проєкті — керамічна мотанка.

Традиційна українська мотанка — це символ захисту, спадкоємності, пам'яті та внутрішньої сили. Вона несе потужні асоціації з турботою, ритуалом і зв'язком між поколіннями. У моїй керамічній інтерпретації мотанка залишається захисним образом, але вона входить у нову історичну реальність — реальність воєнної України.

Ці роботи говорять про стійкість і культурну витривалість. Вони зберігають символічну глибину традиційної мотанки, водночас вступаючи у прямий діалог із сьогоденням.

Особливе місце в цій серії належить FPV-мотанці. У цій роботі образ мотанки поєднано з елементами FPV як нагадуванням про те, що Збройні Сили України першими почали масово розвивати й застосовувати FPV-дрони як новий інструмент сучасної війни. FPV-дрони змінили поле бою і стали одним із визначальних символів цієї війни. У цьому виробі прадавня захисна символіка зустрічається з військовою інновацією, народженою з необхідності, інтелекту та спротиву.

Лембики

Інша важлива частина цього проєкту — образ Лембика.

Лембик походить із виразно української фольклорної чуттєвості. Він несе в собі енергію символічного народного персонажа — виразного, пам'ятного, вкоріненого в місцевій уяві та культурній формі. У моїх роботах Лембик стає містком між фольклором та емоційною реальністю сучасної України.

У межах колекції, створеної для 3-го армійського корпусу, Лембик потрапляє у мілітаризований контекст. Він більше не існує лише як фольклорний образ. Він увібрав у себе вагу моменту — атмосферу пильності, опору, мужності та національної трансформації. У таких роботах, як лампа "Лембик-Лев", фольклорна форма переосмислюється через гострішу, сильнішу, більш мілітаризовану присутність.

Найважливішою у цих роботах для мене є ця напруга: тепло і символізм народної культури, що зустрічаються з жорсткими краями сучасної реальності. Таким чином, Лембики стають не лише мистецькими об'єктами, а й образами культури, яка продовжує жити, змінюватися та захищатися.

Чому цей проєкт важливий

Керамічні роботи, створені для 3-го армійського корпусу, базуються на переконанні, що культура і спротив нероздільні. Україна захищає не лише свою землю, а й свою ідентичність, пам'ять та майбутнє.

Тому ці об'єкти — більше, ніж керамічне мистецтво. Це роботи про спадкоємність, національну витривалість і живий зв'язок між спадщиною та сучасністю. Через керамічні мотанки, Лембики та інші символічні форми я намагаюся показати, що українська культура не застигла в минулому — вона продовжує розвиватися у найскладніший момент сучасної історії.

Це суть проєкту:
українська фольклорна образність, що зустрічається з сучасною воєнною історією України.
Культурна мова минулого, що входить у гостроту теперішнього.
Спосіб для керамічного мистецтва стояти в центрі опору, а не осторонь нього.